розкол у партії

1. n

1) розколювання; розщеплювання

2) поздовжня тріщина (щілина); розколина; проріз

3) розрив, розкол

4) лубок (для плетіння кошиків)

5) розм. півпорції спиртного

6) півпляшки (пляшечка) газованої (мінеральної) води

7) амер. тріска; скалка

8) шар шкіри

9) грань, фасет (на склі)

10) гірн. пачка

11) ел. розгалуження

12) pl спорт. шпагат (гімнастика)

13) амер. спліт (солодка страва з фруктів, морозива, горіхів)

14) розм. донощик; детектив, сищик

15) амер., розм. частка у видобутку

16) розм. розрізана здобна булочка з варенням

2. adj

1) розщеплений, розколотий; розбитий

2) поділений, розділений; роздрібнений

3. v (past і p.p. split)

1) розколювати; розщеплювати

2) розколюватися; розщеплюватися; тріскатися; розбиватися

3) розбивати, руйнувати

4) ділити на частини, розподіляти (звич. split up)

5) поділитися (з кимсь — with)

6) ділитися на частини, розпадатися

7) хім. розкладати на компоненти

8) розм. сваритися; розходитися в думках

9) розм. видавати, доносити, стати донощиком; розколотися

10) розводити (спиртне)

11) двоїти шкіру

* * *

1) розколювання; розщеплення

2) ( поздовжня) тріщина, щілина; ущелина; проріз

3) розрив, розкол; частина, фракція, т. п. яка відпала, відкололася; ( розкольницька) секта

4) луб, лубок ( для плетіння кошиків)

5) півпорції спиртного; маленька пляшка мінеральної або газованої води

6) див. split ticket

7) cл. тріска, скіпа

8) тeкcт. зуб бердо

9) шар шкіри

10) грань, фасет ( на склі)

11) гipн. пачка ( вугілля або пласта)

12) eл. розщепленість

13) часто pl; cпopт. шпагат ( гімнастика)

14) "спліт" ( солодка страва з розрізаних навпіл фруктів з горіхами е морозивом зверху)

1) розбитий, розколотий; розщеплений

2) розділений

3) лic. колотий

1) розщеплювати; розколювати, відколювати, відокремлювати ( split off)

2) розбивати, руйнувати; розбиватися

3) ділити на частини, розподіляти ( split up); ( with) поділитися ( з ким-небудь)

4) ( split up) ділитися на частини, розпадатися; розділятися, розколюватися; розійтися, розлучитися

5) сваритися, розходитися в думках

6) розколоти, викликати розкол; розколотися, втратити єдність

7) cл. піти, забратися; дезертирувати; утекти

8) cл. (on) видавати; доносити, стати донощиком

9) розбавляти ( спиртне)

10) шкір. двоїти шкіру

11) гipн. скорочувати пробу

12) xiм. розкладатися, розщеплюватися; розщеплювати, розкладати на компоненти

I n розрив, розкол

- labour movement split розкол у профспілковому русі

- split in the party розкол у партії

- to avoid a split уникати розриву/ розколу

- to magnify splits in the alliance перебільшувати протиріччя в союзі

- to prevent a split запобігти розколу

II v

1. розходитися у поглядах

2. розділити, розбити на частини

- to split one's vote голосувати одночасно за кандидатів різних партій

- the House split over a problem у палаті виникли суперечки з питання

1. n

1) печера

2) порожнина; западина

3) геол. карстове утворення

4) тех. зольник

5) ніздря (в сирі)

6) політ, фракція

7) розкол (у партії)

2. v

1) видовбувати; рити; підривати; поглиблювати

2) гірн. обрушувати породу (покрівлю)

3) обвалюватися (про породу)

int бережися!, стережися!

* * *

1) печера

2) порожнина; западина

3) гeoл. карстове утворення

4) cпeц. ( екранована) камера

5) ніздря, вічко ( у сирі)

6) aмep.; cл. кімната; житло, пристановище; закуток; комірка

7) icт. фракція; група, групка, що відкололася; розкол ( партії)

8) пpикм. часто пaлeoнт. печерний

1) видовбувати; рити; підривати

2) cпeц. обрушувати породу; обрушувати покрівлю; обвалюватися, обрушуватися (про породу; тж. cave in)

int (викор. тж. у наказ. слос.) жapг. бережися!

1) вихід (з партії тощо)

2) розкол; відокремлення (звич. від церкви)

3) збірн. сепаратисти; розкольники

4) віддаляння, відходження; відхід

* * *

1) вихід ( з союзу); розкол ( у партії); відділення ( від церкви)

2) сепаратисти; розкольники

3) icт.; cл. усамітнення

1. n

1) тріщина, розколина; щілина, розрив

2) ущелина

3) амер. поріг, перекат (ріки)

4) геол. спайність, кліваж

2. v

розколювати (ся), розщеплювати (ся)

* * *

1) тріщина, розколина, щілина, розрив

2) ущелина

3) aмep. поріг, перекат ( ріки)

4) гeoл. окремість, спайність, кліваж

5) гeoл. рифт, розлом земної кори

6) розрив ( між друзями); тріщина ( у відносинах); розкол ( у партії); конфлікт ( між країнами)

1) тріщина, розколина, щілина, розрив

2) ущелина

3) aмep. поріг, перекат ( ріки)

4) гeoл. окремість, спайність, кліваж

5) гeoл. рифт, розлом земної кори

6) розрив ( між друзями); тріщина ( у відносинах); розкол ( у партії); конфлікт ( між країнами)

1) вихід ( з союзу); розкол ( у партії); відділення ( від церкви)

2) сепаратисти; розкольники

3) icт.; cл. усамітнення

БІЛЬШОВИЗМ - рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. комунізму значною мірою були визначені саме Б., хоча термінологічно він визначає лише перший період в його еволюції. Наступними були сталінізм, період Хрущова - Брежнєва та період Горбачова. Кожний із цих періодів, попри спільне між ними, має свої ідеологічні особливості та особливості політичної практики. Термін "Б." не є синонімом терміна "марксизм-ленінізм". Останній почав застосовуватись і набув свого специфічного значення тільки в часи сталінізму і, на думку багатьох дослідників, позначає певну ідеологічну доктрину. Ленін сформулював основні засади своєї політичної концепції в останнє десятиліття XIX ст. Вона включала певне пристосування політичної філософії Маркса до умов Росії, а саме: особливе тлумачення імперіалізму як вищої стадії в розвитку капіталізму, тезу про нерівномірність розвитку та про можливість перемоги комуністичної революції в економічно відсталій країні (Росії), вчення про партію як авангард робітничого класу та концепцію побудови партії на засадах централізму. Питання про принципи побудови партії стало предметом суперечки між рос. соціал-демократами, що призвело до розколу між ними на другому з'їзді РСДРП у 1903 р. (де за ленінську концепцію проголосувала більшість, звідки і походить назва "більшовики"). Принцип "демократичного централізму", який було взято за основу побудови партії, Ленін витлумачив у суто централістському дусі, що призвело до впровадження гегемонії партійної верхівки і навіть культу однієї особи. У поєднанні з тезою про "диктатуру пролетаріату" та тезою про партію як авангард цього пролетаріату ленінська політична філософія є варіантом обґрунтування диктаторської форми правління. Розкол 1903 р. призвів до виокремлення більшовиків в окрему партію (1912). Втім, у політичній концепції Леніна багато питань залишалося без відповідей. Деякі принципи та гасла він свідомо залишав невизначеними з метою маніпулювання ними залежно від ситуації (напр., про право націй на самовизначення). Після збройного захоплення влади більшовики постали перед фактом відсутності чіткої економічної політики, що невдовзі виявилось у введенні політики "воєнного комунізму" з наступною його заміною на т. зв. "нову економічну політику" ("неп"). Після збройного захоплення влади і в період громадянської війни дедалі зміцнювалась тенденція застосовувати силу влади і безпосередні репресії у дискусіях з політичними опонентами. Терор став вирішальним засобом розв'язання всіх політичних конфліктів Ш. лях до встановлення терористичної диктатури було остаточно визначено З. окрема, право надій на самовизначення одержало в ленінській інтерпретації тлумачення, з допомогою якого можна було виправдати (в ім'я "класової солідарності" чи "інтернаціоналізму") рос. агресію проти щойно сформованих незалежних національних держав. У Польщі більшовики зазнали поразки і змушені були відступити, чого не сталося в Україні, бо українці через брак національної свідомості, єдності та організованості не змогли протистояти агресії. Б. як політична ідеологія і практика зводиться до мінімального набору спрощено сформульованих принципів та прагматичної технології утримання влади. Що саме потрібно відносити до "серцевини" Б., а що є другорядним чи не принциповим, породжувало численні суперечки (часто в принципі нерозв'язні!). Адже відповідь на це питання значною мірою залежала від того, що вважали (чи не вважали) принциповим у Б. самі більшовики. З'ясування питання про те, хто є "справжнім більшовиком", завершувалось, зазвичай, "оргвисновками" і репресіями стосовно тих, кого оголошували "несправжніми більшовиками". Невизначеність, обман, груба сила - чільні риси Б.

1) відхід (від традицій тощо)

2) відрив (у велоспорті тощо)

3) ав. вихід літака із загального строю

* * *

1) відхід ( від традицій)

2) вiйcьк., cпopт. відрив; "утікач" (велосипедист, що відірвався від групи гонщиків)

3) aв. вихід літака із загального строю

4) вихід ( з партії); розкол; відкол ( фракції)

5) aвcтpaл. відставання худоби від череди; пропажа худоби з череди

1) відхід ( від традицій)

2) вiйcьк., cпopт. відрив; "утікач" (велосипедист, що відірвався від групи гонщиків)

3) aв. вихід літака із загального строю

4) вихід ( з партії); розкол; відкол ( фракції)

5) aвcтpaл. відставання худоби від череди; пропажа худоби з череди

1) печера

2) порожнина; западина

3) гeoл. карстове утворення

4) cпeц. ( екранована) камера

5) ніздря, вічко ( у сирі)

6) aмep.; cл. кімната; житло, пристановище; закуток; комірка

7) icт. фракція; група, групка, що відкололася; розкол ( партії)

8) пpикм. часто пaлeoнт. печерний

1) видовбувати; рити; підривати

2) cпeц. обрушувати породу; обрушувати покрівлю; обвалюватися, обрушуватися (про породу; тж. cave in)

int (викор. тж. у наказ. слос.) жapг. бережися!

n вихід (з партії, союзу, федерації тощо); розкол, відокремлення; вихід (території) із складу держави

- War of sucession іст. громадянська війна у США (1861–1865 рр.)